Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.
Законом України “Про державний бюджет України на 2017 рік” встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року – 3200 грн., з якої повинні бути сплачені усі податки та єдиний соціальний внесок. А це означає, що розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати. Якщо працівнику нараховано заробітну плату меншу мінімальної та здійснено нарахування єдиного соціального внеску із суми різниці між мінімальною заробітною платою та фактично нарахованою, страховий стаж для обчислення пенсії розраховуватиметься з врахуванням сплати внеску від фактично нарахованої (заробленої працівником) заробітної плати.
Чимало роботодавців ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати і, бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату в “конвертах”. Погодившись на одержання зарплати в “конвертах”, громадяни України свідомо обкрадають самі себе. Бо лише офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу. Такі явища, як зарплата в “конвертах” та робота без оформлення трудових відносин, мають глибокі корені й руйнують суспільство зсередини, позбавляючи майбутнього тих, хто отримує неофіційну заробітну плату.
Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату в „конвертах” позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.
Здебільшого проблемним питанням щодо легалізації заробітної плати виникає у суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, тобто підприємець, частково приховуючи виручку від реалізації товарів, робіт, послуг, виплачує доходи найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовує працю найманих працівників, офіційно не зареєстрованих як наймані особи. Найнижчий рівень заробітної плати на недотримання керівниками мінімальних гарантій є в галузі сільського господарства, торгівля та супутніх послугах.
Тому хотілося б звернутися до осіб, які мають намір працевлаштуватися або вже працевлаштовані у приватних підприємців, вимагайте від них укладання з вами трудової угоди. І навіть, коли вам надали таку трудову угоду, запитайте чи зареєстрували вас у Пенсійному фонді та чи перераховують за вас єдиний соціальний внесок.
Працівник, який отримує зарплату в “конверті” офіційно вважається непрацюючим, йому не зараховується страховий стаж, а відповідно:
– він не буде одержувати пенсію за віком;
– його можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій.
– у нього немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на охорону праці, права на соціальне страхування.
Відповідно до нині діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розмірів пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Тобто у страховий стаж при виході на пенсію враховуються тільки ті періоди, у яких відбувалось нарахування та за які повністю сплачені страхові внески із заробітної плати у сумі не меншій мінімального страхового внеску, зарахування страхового стажу здійснюється пропорційно сплаченим страховим внескам. Бувають ситуації, коли людям за рік роботи зараховується менше місяця страхового стажу. А низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.. Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати в “конвертах” без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, “випадають” із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.
Розмір мінімального страхового внеску з 01.01.2017 р. становить 704,00 грн., (3200 грн.*22%= 704,00 грн.). Якщо така (або більша, з більшої суми заробітної плати) сума внеску за місяць підприємством сплачена за кожного працюючого в повному обсязі, то до страхового стажу працівникам також зараховано повний місяць. Коли найманий працівник буде оформлений на неповну ставку із заробітною платою менше мінімального розміру, роботодавець повинен сплатити внески з мінімальної заробітної плати, відповідно, страховий стаж такому працівнику зарахується в повному обсязі (частина п’ята статті 8 Закону України від 28.12.2014 №77-VIII).
А ще, роботодавцям хотілося нагадати, що статтею 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин. За порушення законодавства Державна інспекція з питань праці накладає штрафи без рішення суду у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат, а саме:
у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - четвертим частини другої цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Сплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушень законодавства про працю.
Поряд з цим значно посилюється адміністративна та кримінальна відповідальність за зазначені порушення трудового законодавства.
Відповідно до статті 41 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для виявлення та попередження порушень трудового законодавства в районі працює робоча група з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, до складу якої входять представники правоохоронних та контролюючих органів.
Начальник відділу праці управління
соціального захисту населення
Новопсковської райдержадміністрації О.І.Рєукова