За минулий тиждень на території Новопсковського району зареєстровано 4 випадки загорань сухої трави на відкритій території.
Локалізувати загорання та гасити пожежу сухої трави на відкритих територіях непросто, оскільки швидкість поширення вогню висока. Коли ж таке трапляється поблизу населених пунктів, існує велика ймовірність перекидання полум’я на житлові та господарські споруди. Виїзди на гасіння загорань сухої трави завдає чималих матеріальних втрат. Страждає від таких випадків і навколишнє середовище.
У природі все передбачено так, щоб трава та кущі росли після зими самі, без «допомоги» підпалів і людей. За зиму трава перегниває і не є перешкодою для молодої порослі. Це стосується і гілок, що також згодом перегнивають. До того ж, такі місця прекрасно підходять для гніздування птахів.
Коли гине одна або кілька ланок екосистеми, стан довкілля може незворотньо змінитися у гіршу сторону. Кожен звір, кожен жучок, метелик, жаба, кожна травинка і кожна квіточка є єдиним цілим у природі, у біологічній ланці. Важливою є кожна травинка: в 10 сантиметрах верхнього шару ґрунту міститься майже 90% розмаїття флори й фауни лучних екосистем, часто невидимого різноманіття, але дуже важливої ланки екосистеми.
Під час паління трави гине багато комах, їхніх личинок і лялечок. У вогні горять всі живі істоти – сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші комахи, які беруть участь в процесі формування ґрунту. Для дощових черв’яків зайвої сухої трави не буває. Вони дуже швидко переробляють її, перетворюють в найцінніше добриво – гумус, і одночасно роблять ґрунт пухким і живим. Суха торішня трава – не сміття, а їжа, житло, притулок і необхідні умови для життя, створені самою природою для тварин і комах.
Випалювання сухого травостою є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів. Також у вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні, особливо новонароджені зайчата, їжаки та жаби. За сильної трав’яної пожежі гинуть майже всі тварини, які живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту. Хтось згоряє, хтось задихається в диму.
Трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Пожежа не збільшує кількості мінеральних поживних речовин в ґрунті, а вивільняє їх з сухої трави – робить недоступними для живлення рослин. Так втрачаються азотні сполуки (основна частина збереженого в рослинності азоту вивільняється в атмосферу, стаючи для переважної більшості рослин недоступною) і органічні речовини (що утворюються з відмираючих частин рослин, зокрема саме з сухої трави).
Скорочення кількості мертвої органічної речовини є головним фактором зниження ґрунтової родючості. Органічна речовина – гумус – забезпечує пористість і пухкість ґрунту, його вологоємність, здатність утримувати елементи мінерального живлення рослин у тих формах, з яких вони можуть швидко вивільнятися в ґрунтовий розчин (що особливо важливо в період активного росту трави).
Крім того, органічна речовина багато в чому визначає здатність ґрунту протистояти водній та вітровій ерозіям – скріплені органікою частинки піску і глини важче змиваються водою або здуваються вітром. Це означає, що родючий шар ґрунту краще зберігається з плином часу. Врешті решт, органічна речовина вивільняє наявні в ній елементи мінерального живлення поступово, у міру сили розкладання – в той час, як при згоранні органічної речовини мінеральні елементи переходять в розчинну форму (в золі) і швидко та легко вимиваються першим же сильним дощем.
Через підпали трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту, в тому числі і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібен час, найцінніший навесні, коли рослини набирають силу.
На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи.
Нагадуємо! Ті, хто спалює листя чи сміття, порушують українське законодавство:
1. Стаття 50 Конституції України.
2. Статті 9 та 12 Закону України "Про охорону природного навколишнього середовища".
3. Стаття 16 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
4. Пункти 3.6.14, 3.7.4 "Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій" та Пункти 3.6, 6.4.2 "Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах".
Згідно ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, опалого листя у парках тощо передбачає накладення штрафів: на громадян — від 170 до 340 грн; на посадових осіб — від 850 до 1190 грн. Також паліям доведеться відшкодовувати збитки.